Inherited from Proto-Slavic *voržьjь, equivalent to во́рог (vóroh, “enemy, foe”) + -ий (-yj). Doublet of вра́жий (vrážyj).
воро́жий • (voróžyj)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | воро́жий voróžyj |
воро́же voróže |
воро́жа voróža |
воро́жі voróži | |
| genitive | воро́жого voróžoho |
воро́жої voróžoji |
воро́жих voróžyx | ||
| dative | воро́жому voróžomu |
воро́жій voróžij |
воро́жим voróžym | ||
| accusative | animate | воро́жого voróžoho |
воро́же voróže |
воро́жу voróžu |
воро́жих voróžyx |
| inanimate | воро́жий voróžyj |
воро́жі voróži | |||
| instrumental | воро́жим voróžym |
воро́жою voróžoju |
воро́жими voróžymy | ||
| locative | воро́жому, воро́жім voróžomu, voróžim |
воро́жій voróžij |
воро́жих voróžyx | ||