From вітер (viter) + -е́ць (-écʹ)
вітре́ць • (vitrécʹ) m inan (genitive вітерця́, nominative plural вітерці́, genitive plural вітерці́в)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | вітре́ць vitrécʹ |
вітерці́ vitercí |
genitive | вітерця́ vitercjá |
вітерці́в vitercív |
dative | вітерце́ві, вітерцю́ vitercévi, vitercjú |
вітерця́м vitercjám |
accusative | вітре́ць vitrécʹ |
вітерці́ vitercí |
instrumental | вітерце́м vitercém |
вітерця́ми vitercjámy |
locative | вітерцю́, вітерці́ vitercjú, vitercí |
вітерця́х vitercjáx |
vocative | вітерцю́ vitercjú |
вітерці́ vitercí |