From Old East Slavic отьчизна (otĭčizna, “(fore)fathers, lineage, patrimony”). Cognate with Russian отчи́зна (otčízna). By surface analysis, оте́ць (otécʹ) + -изна (-yzna).
вітчи́зна • (vitčýzna) f inan (genitive вітчи́зни, nominative plural вітчи́зни, genitive plural вітчи́зн, relational adjective вітчизня́ний or вітчи́зняний)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | вітчи́зна vitčýzna |
вітчи́зни vitčýzny |
genitive | вітчи́зни vitčýzny |
вітчи́зн vitčýzn |
dative | вітчи́зні vitčýzni |
вітчи́знам vitčýznam |
accusative | вітчи́зну vitčýznu |
вітчи́зни vitčýzny |
instrumental | вітчи́зною vitčýznoju |
вітчи́знами vitčýznamy |
locative | вітчи́зні vitčýzni |
вітчи́знах vitčýznax |
vocative | вітчи́зно vitčýzno |
вітчи́зни vitčýzny |