From гармоні́я (harmoníja) + -ний (-nyj). Cognates with Polish harmonijny.
гармоні́йний • (harmoníjnyj) (comparative гармоні́йніший, superlative найгармоні́йніший, adverb гармоні́йно, abstract noun гармоні́йність)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | гармоні́йний harmoníjnyj |
гармоні́йне harmoníjne |
гармоні́йна harmoníjna |
гармоні́йні harmoníjni | |
| genitive | гармоні́йного harmoníjnoho |
гармоні́йної harmoníjnoji |
гармоні́йних harmoníjnyx | ||
| dative | гармоні́йному harmoníjnomu |
гармоні́йній harmoníjnij |
гармоні́йним harmoníjnym | ||
| accusative | animate | гармоні́йного harmoníjnoho |
гармоні́йне harmoníjne |
гармоні́йну harmoníjnu |
гармоні́йних harmoníjnyx |
| inanimate | гармоні́йний harmoníjnyj |
гармоні́йні harmoníjni | |||
| instrumental | гармоні́йним harmoníjnym |
гармоні́йною harmoníjnoju |
гармоні́йними harmoníjnymy | ||
| locative | гармоні́йному, гармоні́йнім harmoníjnomu, harmoníjnim |
гармоні́йній harmoníjnij |
гармоні́йних harmoníjnyx | ||