From гіпер- (hiper-) + посила́ння (posylánnja).
гіперпосила́ння • (hiperposylánnja) n inan (genitive гіперпосила́ння, nominative plural гіперпосила́ння, genitive plural гіперпосила́нь)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | гіперпосила́ння hiperposylánnja |
гіперпосила́ння hiperposylánnja |
genitive | гіперпосила́ння hiperposylánnja |
гіперпосила́нь hiperposylánʹ |
dative | гіперпосила́нню hiperposylánnju |
гіперпосила́нням hiperposylánnjam |
accusative | гіперпосила́ння hiperposylánnja |
гіперпосила́ння hiperposylánnja |
instrumental | гіперпосила́нням hiperposylánnjam |
гіперпосила́ннями hiperposylánnjamy |
locative | гіперпосила́нні, гіперпосила́нню hiperposylánni, hiperposylánnju |
гіперпосила́ннях hiperposylánnjax |
vocative | гіперпосила́ння hiperposylánnja |
гіперпосила́ння hiperposylánnja |