двадцятику́тник • (dvadcjatykútnyk) m inan (genitive двадцятику́тника, nominative plural двадцятику́тники, genitive plural двадцятику́тників)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | двадцятику́тник dvadcjatykútnyk |
двадцятику́тники dvadcjatykútnyky |
genitive | двадцятику́тника dvadcjatykútnyka |
двадцятику́тників dvadcjatykútnykiv |
dative | двадцятику́тникові, двадцятику́тнику dvadcjatykútnykovi, dvadcjatykútnyku |
двадцятику́тникам dvadcjatykútnykam |
accusative | двадцятику́тник dvadcjatykútnyk |
двадцятику́тники dvadcjatykútnyky |
instrumental | двадцятику́тником dvadcjatykútnykom |
двадцятику́тниками dvadcjatykútnykamy |
locative | двадцятику́тнику dvadcjatykútnyku |
двадцятику́тниках dvadcjatykútnykax |
vocative | двадцятику́тнику dvadcjatykútnyku |
двадцятику́тники dvadcjatykútnyky |