From дво- (dvo-, “bi-”) + січни́й (sičnýj, “cutting-off”).
двосі́чний • (dvosíčnyj)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | двосі́чний dvosíčnyj |
двосі́чне dvosíčne |
двосі́чна dvosíčna |
двосі́чні dvosíčni | |
genitive | двосі́чного dvosíčnoho |
двосі́чної dvosíčnoji |
двосі́чних dvosíčnyx | ||
dative | двосі́чному dvosíčnomu |
двосі́чній dvosíčnij |
двосі́чним dvosíčnym | ||
accusative | animate | двосі́чного dvosíčnoho |
двосі́чне dvosíčne |
двосі́чну dvosíčnu |
двосі́чних dvosíčnyx |
inanimate | двосі́чний dvosíčnyj |
двосі́чні dvosíčni | |||
instrumental | двосі́чним dvosíčnym |
двосі́чною dvosíčnoju |
двосі́чними dvosíčnymy | ||
locative | двосі́чному, двосі́чнім dvosíčnomu, dvosíčnim |
двосі́чній dvosíčnij |
двосі́чних dvosíčnyx |