деґенера́т • (degenerát) m pers (genitive деґенера́та, nominative plural деґенера́ти, genitive plural деґенера́тів, feminine деґенера́тка, relational adjective деґенерати́вний, diminutive деґенера́тик, augmentative деґенера́тисько)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | деґенера́т degenerát |
деґенера́ти degeneráty |
genitive | деґенера́та degeneráta |
деґенера́тів degenerátiv |
dative | деґенера́тові, деґенера́ту degenerátovi, degenerátu |
деґенера́там degenerátam |
accusative | деґенера́та degeneráta |
деґенера́тів degenerátiv |
instrumental | деґенера́том degenerátom |
деґенера́тами degenerátamy |
locative | деґенера́тові, деґенера́ту, деґенера́ті degenerátovi, degenerátu, degeneráti |
деґенера́тах degenerátax |
vocative | деґенера́те degeneráte |
деґенера́ти degeneráty |