дислока́ція • (dyslokácija) f inan (genitive дислока́ції, nominative plural дислока́ції, genitive plural дислока́цій)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | дислока́ція dyslokácija |
дислока́ції dyslokáciji |
genitive | дислока́ції dyslokáciji |
дислока́цій dyslokácij |
dative | дислока́ції dyslokáciji |
дислока́ціям dyslokácijam |
accusative | дислока́цію dyslokáciju |
дислока́ції dyslokáciji |
instrumental | дислока́цією dyslokácijeju |
дислока́ціями dyslokácijamy |
locative | дислока́ції dyslokáciji |
дислока́ціях dyslokácijax |
vocative | дислока́ціє dyslokácije |
дислока́ції dyslokáciji |