дові́ра f (dovíra, “trust”) + -ливий (-lyvyj)
дові́рливий • (dovírlyvyj) (abstract noun дові́рливість)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | дові́рливий dovírlyvyj |
дові́рливе dovírlyve |
дові́рлива dovírlyva |
дові́рливі dovírlyvi | |
| genitive | дові́рливого dovírlyvoho |
дові́рливої dovírlyvoji |
дові́рливих dovírlyvyx | ||
| dative | дові́рливому dovírlyvomu |
дові́рливій dovírlyvij |
дові́рливим dovírlyvym | ||
| accusative | animate | дові́рливого dovírlyvoho |
дові́рливе dovírlyve |
дові́рливу dovírlyvu |
дові́рливих dovírlyvyx |
| inanimate | дові́рливий dovírlyvyj |
дові́рливі dovírlyvi | |||
| instrumental | дові́рливим dovírlyvym |
дові́рливою dovírlyvoju |
дові́рливими dovírlyvymy | ||
| locative | дові́рливому, дові́рливім dovírlyvomu, dovírlyvim |
дові́рливій dovírlyvij |
дові́рливих dovírlyvyx | ||