дознава́(ться) (doznavá(tʹsja)) + -тель (-telʹ)
дознава́тель • (doznavátelʹ) m anim (genitive дознава́теля, nominative plural дознава́тели, genitive plural дознава́телей, feminine дознава́тельница)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | дознава́тель doznavátelʹ |
дознава́тели doznaváteli |
genitive | дознава́теля doznavátelja |
дознава́телей doznavátelej |
dative | дознава́телю doznavátelju |
дознава́телям doznaváteljam |
accusative | дознава́теля doznavátelja |
дознава́телей doznavátelej |
instrumental | дознава́телем doznavátelem |
дознава́телями doznaváteljami |
prepositional | дознава́теле doznavátele |
дознава́телях doznaváteljax |