дослі́д(ник) (doslíd(nyk)) + -ниця (-nycja)
дослі́дниця • (doslídnycja) f pers (genitive дослі́дниці, nominative plural дослі́дниці, genitive plural дослі́дниць, masculine дослі́дник)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | дослі́дниця doslídnycja |
дослі́дниці doslídnyci |
genitive | дослі́дниці doslídnyci |
дослі́дниць doslídnycʹ |
dative | дослі́дниці doslídnyci |
дослі́дницям doslídnycjam |
accusative | дослі́дницю doslídnycju |
дослі́дниць doslídnycʹ |
instrumental | дослі́дницею doslídnyceju |
дослі́дницями doslídnycjamy |
locative | дослі́дниці doslídnyci |
дослі́дницях doslídnycjax |
vocative | дослі́днице doslídnyce |
дослі́дниці doslídnyci |