From діагона́ль (diahonálʹ) + -ний (-nyj), from Latin diagōnālis, from Ancient Greek διαγώνιος (diagṓnios). Compare Russian диагона́льный (diagonálʹnyj), Belarusian дыягана́льны (dyjahanálʹny), Polish diagonalny.
діагона́льний • (diahonálʹnyj) (no comparative, adverb діагона́льно)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | діагона́льний diahonálʹnyj |
діагона́льне diahonálʹne |
діагона́льна diahonálʹna |
діагона́льні diahonálʹni | |
| genitive | діагона́льного diahonálʹnoho |
діагона́льної diahonálʹnoji |
діагона́льних diahonálʹnyx | ||
| dative | діагона́льному diahonálʹnomu |
діагона́льній diahonálʹnij |
діагона́льним diahonálʹnym | ||
| accusative | animate | діагона́льного diahonálʹnoho |
діагона́льне diahonálʹne |
діагона́льну diahonálʹnu |
діагона́льних diahonálʹnyx |
| inanimate | діагона́льний diahonálʹnyj |
діагона́льні diahonálʹni | |||
| instrumental | діагона́льним diahonálʹnym |
діагона́льною diahonálʹnoju |
діагона́льними diahonálʹnymy | ||
| locative | діагона́льному, діагона́льнім diahonálʹnomu, diahonálʹnim |
діагона́льній diahonálʹnij |
діагона́льних diahonálʹnyx | ||