діяле́кт • (dijalékt) m inan (genitive діяле́кту, nominative plural діяле́кти, genitive plural діяле́ктів, relational adjective діяле́ктний)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | діяле́кт dijalékt |
діяле́кти dijalékty |
genitive | діяле́кту dijaléktu |
діяле́ктів dijaléktiv |
dative | діяле́ктові, діяле́кту dijaléktovi, dijaléktu |
діяле́ктам dijaléktam |
accusative | діяле́кт dijalékt |
діяле́кти dijalékty |
instrumental | діяле́ктом dijaléktom |
діяле́ктами dijaléktamy |
locative | діяле́кту, діяле́кті dijaléktu, dijalékti |
діяле́ктах dijaléktax |
vocative | діяле́кте dijalékte |
діяле́кти dijalékty |