Probably back-formed from English extrasensory. Ultimately from Latin extra and sensus. Compare Russian экстрасе́нс (ekstraséns).
екстрасе́нс • (ekstraséns) m pers (genitive екстрасе́нса, nominative plural екстрасе́нси, genitive plural екстрасе́нсів)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | екстрасе́нс ekstraséns |
екстрасе́нси ekstrasénsy |
genitive | екстрасе́нса ekstrasénsa |
екстрасе́нсів ekstrasénsiv |
dative | екстрасе́нсові, екстрасе́нсу ekstrasénsovi, ekstrasénsu |
екстрасе́нсам ekstrasénsam |
accusative | екстрасе́нса ekstrasénsa |
екстрасе́нсів ekstrasénsiv |
instrumental | екстрасе́нсом ekstrasénsom |
екстрасе́нсами ekstrasénsamy |
locative | екстрасе́нсові, екстрасе́нсі ekstrasénsovi, ekstrasénsi |
екстрасе́нсах ekstrasénsax |
vocative | екстрасе́нсе ekstrasénse |
екстрасе́нси ekstrasénsy |