From жаль (žalʹ, “pity”) + гі́дний (hídnyj, “worthy”).
жалюгі́дний • (žaljuhídnyj) (adverb жалюгі́дно, abstract noun жалюгі́дність)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | жалюгі́дний žaljuhídnyj |
жалюгі́дне žaljuhídne |
жалюгі́дна žaljuhídna |
жалюгі́дні žaljuhídni | |
| genitive | жалюгі́дного žaljuhídnoho |
жалюгі́дної žaljuhídnoji |
жалюгі́дних žaljuhídnyx | ||
| dative | жалюгі́дному žaljuhídnomu |
жалюгі́дній žaljuhídnij |
жалюгі́дним žaljuhídnym | ||
| accusative | animate | жалюгі́дного žaljuhídnoho |
жалюгі́дне žaljuhídne |
жалюгі́дну žaljuhídnu |
жалюгі́дних žaljuhídnyx |
| inanimate | жалюгі́дний žaljuhídnyj |
жалюгі́дні žaljuhídni | |||
| instrumental | жалюгі́дним žaljuhídnym |
жалюгі́дною žaljuhídnoju |
жалюгі́дними žaljuhídnymy | ||
| locative | жалюгі́дному, жалюгі́днім žaljuhídnomu, žaljuhídnim |
жалюгі́дній žaljuhídnij |
жалюгі́дних žaljuhídnyx | ||