From законода́в(ець) (zakonodáv(ecʹ)) + -иця (-ycja).
законода́виця • (zakonodávycja) f pers (genitive законода́виці, nominative plural законода́виці, genitive plural законода́виць, masculine законода́вець)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | законода́виця zakonodávycja |
законода́виці zakonodávyci |
genitive | законода́виці zakonodávyci |
законода́виць zakonodávycʹ |
dative | законода́виці zakonodávyci |
законода́вицям zakonodávycjam |
accusative | законода́вицю zakonodávycju |
законода́виць zakonodávycʹ |
instrumental | законода́вицею zakonodávyceju |
законода́вицями zakonodávycjamy |
locative | законода́виці zakonodávyci |
законода́вицях zakonodávycjax |
vocative | законода́вице zakonodávyce |
законода́виці zakonodávyci |