Borrowed from Old Church Slavonic законоположеньѥ (zakonopoloženĭje). By surface analysis, зако́н (zakón) + -о- (-o-) + положи́ти (položýty) + -ння (-nnja).
законополо́ження • (zakonopolóžennja) n inan (genitive законополо́ження, nominative plural законополо́ження, genitive plural законополо́жень)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | законополо́ження zakonopolóžennja |
законополо́ження zakonopolóžennja |
genitive | законополо́ження zakonopolóžennja |
законополо́жень zakonopolóženʹ |
dative | законополо́женню zakonopolóžennju |
законополо́женням zakonopolóžennjam |
accusative | законополо́ження zakonopolóžennja |
законополо́ження zakonopolóžennja |
instrumental | законополо́женням zakonopolóžennjam |
законополо́женнями zakonopolóžennjamy |
locative | законополо́женні zakonopolóženni |
законополо́женнях zakonopolóžennjax |
vocative | законополо́ження zakonopolóžennja |
законополо́ження zakonopolóžennja |