From заповзя́тися (zapovzjátysja) + -ливий (-lyvyj).
заповзя́тливий • (zapovzjátlyvyj) (adverb заповзя́тливо, abstract noun заповзя́тливість)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | заповзя́тливий zapovzjátlyvyj |
заповзя́тливе zapovzjátlyve |
заповзя́тлива zapovzjátlyva |
заповзя́тливі zapovzjátlyvi | |
| genitive | заповзя́тливого zapovzjátlyvoho |
заповзя́тливої zapovzjátlyvoji |
заповзя́тливих zapovzjátlyvyx | ||
| dative | заповзя́тливому zapovzjátlyvomu |
заповзя́тливій zapovzjátlyvij |
заповзя́тливим zapovzjátlyvym | ||
| accusative | animate | заповзя́тливого zapovzjátlyvoho |
заповзя́тливе zapovzjátlyve |
заповзя́тливу zapovzjátlyvu |
заповзя́тливих zapovzjátlyvyx |
| inanimate | заповзя́тливий zapovzjátlyvyj |
заповзя́тливі zapovzjátlyvi | |||
| instrumental | заповзя́тливим zapovzjátlyvym |
заповзя́тливою zapovzjátlyvoju |
заповзя́тливими zapovzjátlyvymy | ||
| locative | заповзя́тливому, заповзя́тливім zapovzjátlyvomu, zapovzjátlyvim |
заповзя́тливій zapovzjátlyvij |
заповзя́тливих zapovzjátlyvyx | ||
| vocative | заповзя́тливий zapovzjátlyvyj |
заповзя́тливе zapovzjátlyve |
заповзя́тлива zapovzjátlyva |
заповзя́тливі zapovzjátlyvi | |