Inherited from Proto-Slavic *zvěrěti. By surface analysis, зверь (zverʹ) + -е́ть (-étʹ).
звере́ть • (zverétʹ) impf (perfective озвере́ть)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | звере́ть zverétʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | звере́ющий zveréjuščij |
звере́вший zverévšij |
| passive | — | — |
| adverbial | звере́я zveréja |
звере́в zverév, звере́вши zverévši |
| present tense | future tense | |
| 1st singular (я) | звере́ю zveréju |
бу́ду звере́ть búdu zverétʹ |
| 2nd singular (ты) | звере́ешь zveréješʹ |
бу́дешь звере́ть búdešʹ zverétʹ |
| 3rd singular (он/она́/оно́) | звере́ет zveréjet |
бу́дет звере́ть búdet zverétʹ |
| 1st plural (мы) | звере́ем zveréjem |
бу́дем звере́ть búdem zverétʹ |
| 2nd plural (вы) | звере́ете zveréjete |
бу́дете звере́ть búdete zverétʹ |
| 3rd plural (они́) | звере́ют zveréjut |
бу́дут звере́ть búdut zverétʹ |
| imperative | singular | plural |
| звере́й zveréj |
звере́йте zveréjte | |
| past tense | singular | plural (мы/вы/они́) |
| masculine (я/ты/он) | звере́л zverél |
звере́ли zveréli |
| feminine (я/ты/она́) | звере́ла zveréla | |
| neuter (оно́) | звере́ло zverélo | |