From звича́йний (zvyčájnyj) + -і́сінький (-ísinʹkyj).
звичайні́сінький • (zvyčajnísinʹkyj) (adverb звичайні́сінько)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | звичайні́сінький zvyčajnísinʹkyj |
звичайні́сіньке zvyčajnísinʹke |
звичайні́сінька zvyčajnísinʹka |
звичайні́сінькі zvyčajnísinʹki | |
genitive | звичайні́сінького zvyčajnísinʹkoho |
звичайні́сінької zvyčajnísinʹkoji |
звичайні́сіньких zvyčajnísinʹkyx | ||
dative | звичайні́сінькому zvyčajnísinʹkomu |
звичайні́сінькій zvyčajnísinʹkij |
звичайні́сіньким zvyčajnísinʹkym | ||
accusative | animate | звичайні́сінького zvyčajnísinʹkoho |
звичайні́сіньке zvyčajnísinʹke |
звичайні́сіньку zvyčajnísinʹku |
звичайні́сіньких zvyčajnísinʹkyx |
inanimate | звичайні́сінький zvyčajnísinʹkyj |
звичайні́сінькі zvyčajnísinʹki | |||
instrumental | звичайні́сіньким zvyčajnísinʹkym |
звичайні́сінькою zvyčajnísinʹkoju |
звичайні́сінькими zvyčajnísinʹkymy | ||
locative | звичайні́сінькому, звичайні́сінькім zvyčajnísinʹkomu, zvyčajnísinʹkim |
звичайні́сінькій zvyčajnísinʹkij |
звичайні́сіньких zvyčajnísinʹkyx |