From Old East Slavic камень (kamenĭ), accusative of камꙑ (kamy), from Proto-Slavic *kamy.
ка́мінь • (káminʹ) m inan (genitive ка́меню, uncountable, relational adjective кам'яни́й or камі́нний)
ка́мінь • (káminʹ) m inan (genitive ка́меня, nominative plural ка́мені, genitive plural ка́менів, relational adjective кам'яни́й or камі́нний, diminutive каміне́ць or камі́нчик)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | ка́мінь káminʹ |
ка́мені kámeni |
genitive | ка́меня kámenja |
ка́менів kámeniv |
dative | ка́меневі, ка́меню kámenevi, kámenju |
ка́меням kámenjam |
accusative | ка́мінь káminʹ |
ка́мені kámeni |
instrumental | ка́менем kámenem |
ка́менями kámenjamy |
locative | ка́меню, ка́мені kámenju, kámeni |
ка́менях kámenjax |
vocative | ка́меню kámenju |
ка́мені kámeni |