канфо́рка • (kanfórka) f inan (genitive канфо́рки, nominative plural канфо́рки, genitive plural канфо́рок)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | канфо́рка kanfórka |
канфо́рки kanfórki |
genitive | канфо́рки kanfórki |
канфо́рок kanfórok |
dative | канфо́рке kanfórke |
канфо́ркам kanfórkam |
accusative | канфо́рку kanfórku |
канфо́рки kanfórki |
instrumental | канфо́ркой, канфо́ркою kanfórkoj, kanfórkoju |
канфо́рками kanfórkami |
prepositional | канфо́рке kanfórke |
канфо́рках kanfórkax |
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | канфо́рка kanfórka |
канфо́рки kanfórki |
genitive | канфо́рки kanfórki |
канфо́рокъ kanfórok |
dative | канфо́ркѣ kanfórkě |
канфо́ркамъ kanfórkam |
accusative | канфо́рку kanfórku |
канфо́рки kanfórki |
instrumental | канфо́ркой, канфо́ркою kanfórkoj, kanfórkoju |
канфо́рками kanfórkami |
prepositional | канфо́ркѣ kanfórkě |
канфо́ркахъ kanfórkax |