каца́пчик • (kacápčyk) m pers (genitive каца́пчика, nominative plural каца́пчики, genitive plural каца́пчиків)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | каца́пчик kacápčyk |
каца́пчики kacápčyky |
genitive | каца́пчика kacápčyka |
каца́пчиків kacápčykiv |
dative | каца́пчикові, каца́пчику kacápčykovi, kacápčyku |
каца́пчикам kacápčykam |
accusative | каца́пчика kacápčyka |
каца́пчиків kacápčykiv |
instrumental | каца́пчиком kacápčykom |
каца́пчиками kacápčykamy |
locative | каца́пчикові, каца́пчику kacápčykovi, kacápčyku |
каца́пчиках kacápčykax |
vocative | каца́пчику kacápčyku |
каца́пчики kacápčyky |