колонізатор

Cognate with Russian колониза́тор (kolonizátor), Belarusian каланіза́тар (kalanizátar), Polish kolonizator. This etymology is incomplete. You can help Wiktionary by elaborating on the origins of this term.

• IPA^(key):

• Audio:

  (file)

колоніза́тор • (kolonizátor) m pers (genitive колоніза́тора, nominative plural колоніза́тори, genitive plural колоніза́торів, relational adjective колоніза́торський)

1. colonizer (one who makes a group or place into a colony; one who establishes a colonial relationship)
2. colonialist (one who supports or advocates colonialism)
3. colonizer (one who establishes or joins a colony; a colonist)

   Synonym: колоні́ст m (koloníst)

• Shyrokov, V. A., editor (2016), “колонізатор”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 7 (кварта́л – кя́хтинський), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN, page 260
• “колонізатор”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)

• Bilodid, I. K., editor (1973), “колонізатор”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), volumes 4 (І – М), Kyiv: Naukova Dumka, page 230
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “колонізатор”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “колонізатор”, in English–Ukrainian Dictionaries
• “колонізатор”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “колонізатор”, in Словник.ua (in Ukrainian)