Borrowed from Ancient Greek λᾰβῠ́ρῐνθος (lăbŭ́rĭnthos), possibly via Latin labyrinthus.
лабіри́нт • (labirýnt) m inan (genitive лабіри́нту, nominative plural лабіри́нти, genitive plural лабіри́нтів, relational adjective лабіри́нтовий)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | лабіри́нт labirýnt |
лабіри́нти labirýnty |
genitive | лабіри́нту labirýntu |
лабіри́нтів labirýntiv |
dative | лабіри́нтові, лабіри́нту labirýntovi, labirýntu |
лабіри́нтам labirýntam |
accusative | лабіри́нт labirýnt |
лабіри́нти labirýnty |
instrumental | лабіри́нтом labirýntom |
лабіри́нтами labirýntamy |
locative | лабіри́нту, лабіри́нті labirýntu, labirýnti |
лабіри́нтах labirýntax |
vocative | лабіри́нте labirýnte |
лабіри́нти labirýnty |