From ле́гко (léhko) + озбро́єний (ozbrójenyj).[1]
легкоозбро́єний • (lehkoozbrójenyj)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | легкоозбро́єний lehkoozbrójenyj |
легкоозбро́єне lehkoozbrójene |
легкоозбро́єна lehkoozbrójena |
легкоозбро́єні lehkoozbrójeni | |
genitive | легкоозбро́єного lehkoozbrójenoho |
легкоозбро́єної lehkoozbrójenoji |
легкоозбро́єних lehkoozbrójenyx | ||
dative | легкоозбро́єному lehkoozbrójenomu |
легкоозбро́єній lehkoozbrójenij |
легкоозбро́єним lehkoozbrójenym | ||
accusative | animate | легкоозбро́єного lehkoozbrójenoho |
легкоозбро́єне lehkoozbrójene |
легкоозбро́єну lehkoozbrójenu |
легкоозбро́єних lehkoozbrójenyx |
inanimate | легкоозбро́єний lehkoozbrójenyj |
легкоозбро́єні lehkoozbrójeni | |||
instrumental | легкоозбро́єним lehkoozbrójenym |
легкоозбро́єною lehkoozbrójenoju |
легкоозбро́єними lehkoozbrójenymy | ||
locative | легкоозбро́єному, легкоозбро́єнім lehkoozbrójenomu, lehkoozbrójenim |
легкоозбро́єній lehkoozbrójenij |
легкоозбро́єних lehkoozbrójenyx |