Per Shansky and Zhuravlyov, calque of Ancient Greek χρονογράφος (khronográphos, “chronicler, annalist”, literally “time-writer”), from лі́то (líto, “year”) + -о- (-o-) + писа́ти (pysáty, “to write”) + -ець (-ecʹ).
літопи́сець • (litopýsecʹ) m pers (genitive літопи́сця, nominative plural літопи́сці, genitive plural літопи́сців)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | літопи́сець litopýsecʹ |
літопи́сці litopýsci |
| genitive | літопи́сця litopýscja |
літопи́сців litopýsciv |
| dative | літопи́сцеві, літопи́сцю litopýscevi, litopýscju |
літопи́сцям litopýscjam |
| accusative | літопи́сця litopýscja |
літопи́сців litopýsciv |
| instrumental | літопи́сцем litopýscem |
літопи́сцями litopýscjamy |
| locative | літопи́сцеві, літопи́сцю, літопи́сці litopýscevi, litopýscju, litopýsci |
літопи́сцях litopýscjax |
| vocative | літопи́сцю litopýscju |
літопи́сці litopýsci |