Borrowed from German Mentalität. Compare Russian менталите́т (mentalitét).
менталіте́т • (mentalitét) m inan (genitive менталіте́ту, nominative plural менталіте́ти, genitive plural менталіте́тів)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | менталіте́т mentalitét |
менталіте́ти mentalitéty |
genitive | менталіте́ту mentalitétu |
менталіте́тів mentalitétiv |
dative | менталіте́тові, менталіте́ту mentalitétovi, mentalitétu |
менталіте́там mentalitétam |
accusative | менталіте́т mentalitét |
менталіте́ти mentalitéty |
instrumental | менталіте́том mentalitétom |
менталіте́тами mentalitétamy |
locative | менталіте́ті mentalitéti |
менталіте́тах mentalitétax |
vocative | менталіте́те mentalitéte |
менталіте́ти mentalitéty |