мета́л (metál, “metal”) + -е́вий (-évyj)
метале́вий • (metalévyj) (adverb метале́во, abstract noun метале́вість)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | метале́вий metalévyj |
метале́ве metaléve |
метале́ва metaléva |
метале́ві metalévi | |
| genitive | метале́вого metalévoho |
метале́вої metalévoji |
метале́вих metalévyx | ||
| dative | метале́вому metalévomu |
метале́вій metalévij |
метале́вим metalévym | ||
| accusative | animate | метале́вого metalévoho |
метале́ве metaléve |
метале́ву metalévu |
метале́вих metalévyx |
| inanimate | метале́вий metalévyj |
метале́ві metalévi | |||
| instrumental | метале́вим metalévym |
метале́вою metalévoju |
метале́вими metalévymy | ||
| locative | метале́вому, метале́вім metalévomu, metalévim |
метале́вій metalévij |
метале́вих metalévyx | ||
| vocative | метале́вий metalévyj |
метале́ве metaléve |
метале́ва metaléva |
метале́ві metalévi | |