From методоло́гія (metodolóhija) + -і́чний (-íčnyj). Compare Russian методологи́ческий (metodologíčeskij), Belarusian метадалагі́чны (mjetadalahíčny), Polish metodologiczny.
методологі́чний • (metodolohíčnyj) (adverb методологі́чно)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | методологі́чний metodolohíčnyj |
методологі́чне metodolohíčne |
методологі́чна metodolohíčna |
методологі́чні metodolohíčni | |
| genitive | методологі́чного metodolohíčnoho |
методологі́чної metodolohíčnoji |
методологі́чних metodolohíčnyx | ||
| dative | методологі́чному metodolohíčnomu |
методологі́чній metodolohíčnij |
методологі́чним metodolohíčnym | ||
| accusative | animate | методологі́чного metodolohíčnoho |
методологі́чне metodolohíčne |
методологі́чну metodolohíčnu |
методологі́чних metodolohíčnyx |
| inanimate | методологі́чний metodolohíčnyj |
методологі́чні metodolohíčni | |||
| instrumental | методологі́чним metodolohíčnym |
методологі́чною metodolohíčnoju |
методологі́чними metodolohíčnymy | ||
| locative | методологі́чному, методологі́чнім metodolohíčnomu, metodolohíčnim |
методологі́чній metodolohíčnij |
методологі́чних metodolohíčnyx | ||
| vocative | методологі́чний metodolohíčnyj |
методологі́чне metodolohíčne |
методологі́чна metodolohíčna |
методологі́чні metodolohíčni | |