ми́слити (mýslyty, “to think”) + -тель (-telʹ, “er”). Compare Russian мысли́тель (myslítelʹ), Polish myśliciel.
мисли́тель • (myslýtelʹ) m pers (genitive мисли́теля, nominative plural мисли́телі, genitive plural мисли́телів, feminine мисли́телька)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | мисли́тель myslýtelʹ |
мисли́телі myslýteli |
genitive | мисли́теля myslýtelja |
мисли́телів myslýteliv |
dative | мисли́телеві, мисли́телю myslýtelevi, myslýtelju |
мисли́телям myslýteljam |
accusative | мисли́теля myslýtelja |
мисли́телів myslýteliv |
instrumental | мисли́телем myslýtelem |
мисли́телями myslýteljamy |
locative | мисли́телеві, мисли́телю, мисли́телі myslýtelevi, myslýtelju, myslýteli |
мисли́телях myslýteljax |
vocative | мисли́телю myslýtelju |
мисли́телі myslýteli |