мить (mytʹ, “moment, instant”, noun) + -є́вий (-jévyj)
миттє́вий • (myttjévyj) (adverb миттє́во, abstract noun миттє́вість)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | миттє́вий myttjévyj |
миттє́ве myttjéve |
миттє́ва myttjéva |
миттє́ві myttjévi | |
| genitive | миттє́вого myttjévoho |
миттє́вої myttjévoji |
миттє́вих myttjévyx | ||
| dative | миттє́вому myttjévomu |
миттє́вій myttjévij |
миттє́вим myttjévym | ||
| accusative | animate | миттє́вого myttjévoho |
миттє́ве myttjéve |
миттє́ву myttjévu |
миттє́вих myttjévyx |
| inanimate | миттє́вий myttjévyj |
миттє́ві myttjévi | |||
| instrumental | миттє́вим myttjévym |
миттє́вою myttjévoju |
миттє́вими myttjévymy | ||
| locative | миттє́вому, миттє́вім myttjévomu, myttjévim |
миттє́вій myttjévij |
миттє́вих myttjévyx | ||
| vocative | миттє́вий myttjévyj |
миттє́ве myttjéve |
миттє́ва myttjéva |
миттє́ві myttjévi | |