мно́жив • (mnóživ)
мно̀жив (Latin spelling mnòživ, definite мно̀живӣ)
singular | masculine | feminine | neuter | |
---|---|---|---|---|
nominative | множив | множива | множиво | |
genitive | множива | множиве | множива | |
dative | множиву | множивој | множиву | |
accusative | inanimate animate |
множив множива |
множиву | множиво |
vocative | множив | множива | множиво | |
locative | множиву | множивој | множиву | |
instrumental | множивим | множивом | множивим | |
plural | masculine | feminine | neuter | |
nominative | множиви | множиве | множива | |
genitive | множивих | множивих | множивих | |
dative | множивим(а) | множивим(а) | множивим(а) | |
accusative | множиве | множиве | множива | |
vocative | множиви | множиве | множива | |
locative | множивим(а) | множивим(а) | множивим(а) | |
instrumental | множивим(а) | множивим(а) | множивим(а) |
singular | masculine | feminine | neuter | |
---|---|---|---|---|
nominative | множиви | множива | множиво | |
genitive | множивог(а) | множиве | множивог(а) | |
dative | множивом(у/е) | множивој | множивом(у/е) | |
accusative | inanimate animate |
множиви множивог(а) |
множиву | множиво |
vocative | множиви | множива | множиво | |
locative | множивом(е/у) | множивој | множивом(е/у) | |
instrumental | множивим | множивом | множивим | |
plural | masculine | feminine | neuter | |
nominative | множиви | множиве | множива | |
genitive | множивих | множивих | множивих | |
dative | множивим(а) | множивим(а) | множивим(а) | |
accusative | множиве | множиве | множива | |
vocative | множиви | множиве | множива | |
locative | множивим(а) | множивим(а) | множивим(а) | |
instrumental | множивим(а) | множивим(а) | множивим(а) |