навожде́ніе • (navoždénije) n inan (genitive навожде́нія, nominative plural навожде́нія, genitive plural навожде́ній)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | навожде́ніе navoždénije |
навожде́нія navoždénija |
genitive | навожде́нія navoždénija |
навожде́ній navoždénij |
dative | навожде́нію navoždéniju |
навожде́ніямъ navoždénijam |
accusative | навожде́ніе navoždénije |
навожде́нія navoždénija |
instrumental | навожде́ніемъ navoždénijem |
навожде́ніями navoždénijami |
prepositional | навожде́ніи navoždénii |
навожде́ніяхъ navoždénijax |