From не- (ne-) + існу́ючий (isnújučyj).
неісну́ючий • (neisnújučyj)
singular | plural | ||||
---|---|---|---|---|---|
masculine | neuter | feminine | |||
nominative | неісну́ючий neisnújučyj |
неісну́юче neisnújuče |
неісну́юча neisnújuča |
неісну́ючі neisnújuči | |
genitive | неісну́ючого neisnújučoho |
неісну́ючої neisnújučoji |
неісну́ючих neisnújučyx | ||
dative | неісну́ючому neisnújučomu |
неісну́ючій neisnújučij |
неісну́ючим neisnújučym | ||
accusative | animate | неісну́ючого neisnújučoho |
неісну́юче neisnújuče |
неісну́ючу neisnújuču |
неісну́ючих neisnújučyx |
inanimate | неісну́ючий neisnújučyj |
неісну́ючі neisnújuči | |||
instrumental | неісну́ючим neisnújučym |
неісну́ючою neisnújučoju |
неісну́ючими neisnújučymy | ||
locative | неісну́ючому, неісну́ючім neisnújučomu, neisnújučim |
неісну́ючій neisnújučij |
неісну́ючих neisnújučyx | ||
vocative | неісну́ючий neisnújučyj |
неісну́юче neisnújuče |
неісну́юча neisnújuča |
неісну́ючі neisnújuči |