обо́в'язок (obóvʺjazok) + -о́вий (-óvyj). Compare Belarusian абавязко́вы (abavjazkóvy), Polish obowiązkowy.
обов'язко́вий • (obovʺjazkóvyj) (adverb обов'язко́во)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | обов'язко́вий obovʺjazkóvyj |
обов'язко́ве obovʺjazkóve |
обов'язко́ва obovʺjazkóva |
обов'язко́ві obovʺjazkóvi | |
genitive | обов'язко́вого obovʺjazkóvoho |
обов'язко́вої obovʺjazkóvoji |
обов'язко́вих obovʺjazkóvyx | ||
dative | обов'язко́вому obovʺjazkóvomu |
обов'язко́вій obovʺjazkóvij |
обов'язко́вим obovʺjazkóvym | ||
accusative | animate | обов'язко́вого obovʺjazkóvoho |
обов'язко́ве obovʺjazkóve |
обов'язко́ву obovʺjazkóvu |
обов'язко́вих obovʺjazkóvyx |
inanimate | обов'язко́вий obovʺjazkóvyj |
обов'язко́ві obovʺjazkóvi | |||
instrumental | обов'язко́вим obovʺjazkóvym |
обов'язко́вою obovʺjazkóvoju |
обов'язко́вими obovʺjazkóvymy | ||
locative | обов'язко́вому, обов'язко́вім obovʺjazkóvomu, obovʺjazkóvim |
обов'язко́вій obovʺjazkóvij |
обов'язко́вих obovʺjazkóvyx |