одуре́ть • (odurétʹ) pf (imperfective дуре́ть or одурева́ть)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | одуре́ть odurétʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | одуре́вший odurévšij |
| passive | — | — |
| adverbial | — | одуре́в odurév, одуре́вши odurévši |
| present tense | future tense | |
| 1st singular (я) | — | одуре́ю oduréju |
| 2nd singular (ты) | — | одуре́ешь oduréješʹ |
| 3rd singular (он/она́/оно́) | — | одуре́ет oduréjet |
| 1st plural (мы) | — | одуре́ем oduréjem |
| 2nd plural (вы) | — | одуре́ете oduréjete |
| 3rd plural (они́) | — | одуре́ют oduréjut |
| imperative | singular | plural |
| одуре́й oduréj |
одуре́йте oduréjte | |
| past tense | singular | plural (мы/вы/они́) |
| masculine (я/ты/он) | одуре́л odurél |
одуре́ли oduréli |
| feminine (я/ты/она́) | одуре́ла oduréla | |
| neuter (оно́) | одуре́ло odurélo | |