осве́домить (osvédomitʹ) + -тель (-telʹ)
осведоми́тель • (osvedomítelʹ) m anim (genitive осведоми́теля, nominative plural осведоми́тели, genitive plural осведоми́телей, feminine осведоми́тельница)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | осведоми́тель osvedomítelʹ |
осведоми́тели osvedomíteli |
genitive | осведоми́теля osvedomítelja |
осведоми́телей osvedomítelej |
dative | осведоми́телю osvedomítelju |
осведоми́телям osvedomíteljam |
accusative | осведоми́теля osvedomítelja |
осведоми́телей osvedomítelej |
instrumental | осведоми́телем osvedomítelem |
осведоми́телями osvedomíteljami |
prepositional | осведоми́теле osvedomítele |
осведоми́телях osvedomíteljax |