From obsolete офі́ція (ofícija) + -ний (-nyj). Compare Belarusian афіцы́йны (aficýjny).
офіці́йний • (oficíjnyj) (adverb офіці́йно, abstract noun офіці́йність)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | офіці́йний oficíjnyj |
офіці́йне oficíjne |
офіці́йна oficíjna |
офіці́йні oficíjni | |
genitive | офіці́йного oficíjnoho |
офіці́йної oficíjnoji |
офіці́йних oficíjnyx | ||
dative | офіці́йному oficíjnomu |
офіці́йній oficíjnij |
офіці́йним oficíjnym | ||
accusative | animate | офіці́йного oficíjnoho |
офіці́йне oficíjne |
офіці́йну oficíjnu |
офіці́йних oficíjnyx |
inanimate | офіці́йний oficíjnyj |
офіці́йні oficíjni | |||
instrumental | офіці́йним oficíjnym |
офіці́йною oficíjnoju |
офіці́йними oficíjnymy | ||
locative | офіці́йному, офіці́йнім oficíjnomu, oficíjnim |
офіці́йній oficíjnij |
офіці́йних oficíjnyx |