очеви́д(ець) (očevýd(ecʹ)) + -иця (-ycja)
очеви́диця • (očevýdycja) f pers (genitive очеви́диці, nominative plural очеви́диці, genitive plural очеви́диць, masculine очеви́дець)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | очеви́диця očevýdycja |
очеви́диці očevýdyci |
genitive | очеви́диці očevýdyci |
очеви́диць očevýdycʹ |
dative | очеви́диці očevýdyci |
очеви́дицям očevýdycjam |
accusative | очеви́дицю očevýdycju |
очеви́диць očevýdycʹ |
instrumental | очеви́дицею očevýdyceju |
очеви́дицями očevýdycjamy |
locative | очеви́диці očevýdyci |
очеви́дицях očevýdycjax |
vocative | очеви́дице očevýdyce |
очеви́диці očevýdyci |