пандемі́я (pandemíja, “pandemic”, noun) + -ічний (-ičnyj). Compare Belarusian пандэмі́чны (pandemíčny), Polish pandemiczny.
пандемі́чний • (pandemíčnyj)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | пандемі́чний pandemíčnyj |
пандемі́чне pandemíčne |
пандемі́чна pandemíčna |
пандемі́чні pandemíčni | |
genitive | пандемі́чного pandemíčnoho |
пандемі́чної pandemíčnoji |
пандемі́чних pandemíčnyx | ||
dative | пандемі́чному pandemíčnomu |
пандемі́чній pandemíčnij |
пандемі́чним pandemíčnym | ||
accusative | animate | пандемі́чного pandemíčnoho |
пандемі́чне pandemíčne |
пандемі́чну pandemíčnu |
пандемі́чних pandemíčnyx |
inanimate | пандемі́чний pandemíčnyj |
пандемі́чні pandemíčni | |||
instrumental | пандемі́чним pandemíčnym |
пандемі́чною pandemíčnoju |
пандемі́чними pandemíčnymy | ||
locative | пандемі́чному, пандемі́чнім pandemíčnomu, pandemíčnim |
пандемі́чній pandemíčnij |
пандемі́чних pandemíčnyx |