па́ніка (pánika, “panic”) + -е́р (-ér). Compare Russian паникёр (panikjór), Polish panikarz.
паніке́р • (panikér) m pers (genitive паніке́ра, nominative plural паніке́ри, genitive plural паніке́рів, feminine паніке́рка, relational adjective паніке́рський)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | паніке́р panikér |
паніке́ри panikéry |
genitive | паніке́ра panikéra |
паніке́рів panikériv |
dative | паніке́рові, паніке́ру panikérovi, panikéru |
паніке́рам panikéram |
accusative | паніке́ра panikéra |
паніке́рів panikériv |
instrumental | паніке́ром panikérom |
паніке́рами panikéramy |
locative | паніке́рові, паніке́рі panikérovi, panikéri |
паніке́рах panikérax |
vocative | паніке́ре panikére |
паніке́ри panikéry |