папі́р (papír, “paper”, noun) + -овий (-ovyj, adjective-forming suffix). Compare Belarusian папяро́вы (papjaróvy), Polish papierowy.
паперо́вий • (paperóvyj)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | паперо́вий paperóvyj |
паперо́ве paperóve |
паперо́ва paperóva |
паперо́ві paperóvi | |
| genitive | паперо́вого paperóvoho |
паперо́вої paperóvoji |
паперо́вих paperóvyx | ||
| dative | паперо́вому paperóvomu |
паперо́вій paperóvij |
паперо́вим paperóvym | ||
| accusative | animate | паперо́вого paperóvoho |
паперо́ве paperóve |
паперо́ву paperóvu |
паперо́вих paperóvyx |
| inanimate | паперо́вий paperóvyj |
паперо́ві paperóvi | |||
| instrumental | паперо́вим paperóvym |
паперо́вою paperóvoju |
паперо́вими paperóvymy | ||
| locative | паперо́вому, паперо́вім paperóvomu, paperóvim |
паперо́вій paperóvij |
паперо́вих paperóvyx | ||
| vocative | паперо́вий paperóvyj |
паперо́ве paperóve |
паперо́ва paperóva |
паперо́ві paperóvi | |