переві́з (perevíz) + -ник (-nyk)
переві́зник • (perevíznyk) m pers (genitive переві́зника, nominative plural переві́зники, genitive plural переві́зників, feminine переві́зниця)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | переві́зник perevíznyk |
переві́зники perevíznyky |
genitive | переві́зника perevíznyka |
переві́зників perevíznykiv |
dative | переві́зникові, переві́знику perevíznykovi, perevíznyku |
переві́зникам perevíznykam |
accusative | переві́зника perevíznyka |
переві́зників perevíznykiv |
instrumental | переві́зником perevíznykom |
переві́зниками perevíznykamy |
locative | переві́зникові, переві́знику perevíznykovi, perevíznyku |
переві́зниках perevíznykax |
vocative | переві́знику perevíznyku |
переві́зники perevíznyky |