From переко́н(увати) (perekón(uvaty)) + -ливий (-lyvyj).
переко́нливий • (perekónlyvyj) (comparative переко́нливіший, superlative найпереко́нливіший, adverb переко́нливо, abstract noun переко́нливість)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | переко́нливий perekónlyvyj |
переко́нливе perekónlyve |
переко́нлива perekónlyva |
переко́нливі perekónlyvi | |
| genitive | переко́нливого perekónlyvoho |
переко́нливої perekónlyvoji |
переко́нливих perekónlyvyx | ||
| dative | переко́нливому perekónlyvomu |
переко́нливій perekónlyvij |
переко́нливим perekónlyvym | ||
| accusative | animate | переко́нливого perekónlyvoho |
переко́нливе perekónlyve |
переко́нливу perekónlyvu |
переко́нливих perekónlyvyx |
| inanimate | переко́нливий perekónlyvyj |
переко́нливі perekónlyvi | |||
| instrumental | переко́нливим perekónlyvym |
переко́нливою perekónlyvoju |
переко́нливими perekónlyvymy | ||
| locative | переко́нливому, переко́нливім perekónlyvomu, perekónlyvim |
переко́нливій perekónlyvij |
переко́нливих perekónlyvyx | ||