першому́чениця • (peršomúčenycja) f pers (genitive першому́чениці, nominative plural першому́чениці, genitive plural першому́чениць, masculine першому́ченик)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | першому́чениця peršomúčenycja |
першому́чениці peršomúčenyci |
genitive | першому́чениці peršomúčenyci |
першому́чениць peršomúčenycʹ |
dative | першому́чениці peršomúčenyci |
першому́ченицям peršomúčenycjam |
accusative | першому́ченицю peršomúčenycju |
першому́чениць peršomúčenycʹ |
instrumental | першому́ченицею peršomúčenyceju |
першому́ченицями peršomúčenycjamy |
locative | першому́чениці peršomúčenyci |
першому́ченицях peršomúčenycjax |
vocative | першому́ченице peršomúčenyce |
першому́чениці peršomúčenyci |