пляґія́тор • (pljagijátor) m pers (genitive пляґія́тора, nominative plural пляґія́тори, genitive plural пляґія́торів, feminine пляґія́торка, relational adjective пляґія́торський)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | пляґія́тор pljagijátor |
пляґія́тори pljagijátory |
genitive | пляґія́тора pljagijátora |
пляґія́торів pljagijátoriv |
dative | пляґія́торові, пляґія́тору pljagijátorovi, pljagijátoru |
пляґія́торам pljagijátoram |
accusative | пляґія́тора pljagijátora |
пляґія́торів pljagijátoriv |
instrumental | пляґія́тором pljagijátorom |
пляґія́торами pljagijátoramy |
locative | пляґія́торові, пляґія́тору, пляґія́торі pljagijátorovi, pljagijátoru, pljagijátori |
пляґія́торах pljagijátorax |
vocative | пляґія́торе pljagijátore |
пляґія́тори pljagijátory |