повеле́ть (povelétʹ) + -тель (-telʹ)
повели́тель • (povelítelʹ) m anim (genitive повели́теля, nominative plural повели́тели, genitive plural повели́телей, feminine повели́тельница)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | повели́тель povelítelʹ |
повели́тели povelíteli |
genitive | повели́теля povelítelja |
повели́телей povelítelej |
dative | повели́телю povelítelju |
повели́телям povelíteljam |
accusative | повели́теля povelítelja |
повели́телей povelítelej |
instrumental | повели́телем povelítelem |
повели́телями povelíteljami |
prepositional | повели́теле povelítele |
повели́телях povelíteljax |