From поко́ра (pokóra) + -ливий (-lyvyj).
покі́рливий • (pokírlyvyj) (adverb покі́рливо, abstract noun покі́рливість)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | покі́рливий pokírlyvyj |
покі́рливе pokírlyve |
покі́рлива pokírlyva |
покі́рливі pokírlyvi | |
genitive | покі́рливого pokírlyvoho |
покі́рливої pokírlyvoji |
покі́рливих pokírlyvyx | ||
dative | покі́рливому pokírlyvomu |
покі́рливій pokírlyvij |
покі́рливим pokírlyvym | ||
accusative | animate | покі́рливого pokírlyvoho |
покі́рливе pokírlyve |
покі́рливу pokírlyvu |
покі́рливих pokírlyvyx |
inanimate | покі́рливий pokírlyvyj |
покі́рливі pokírlyvi | |||
instrumental | покі́рливим pokírlyvym |
покі́рливою pokírlyvoju |
покі́рливими pokírlyvymy | ||
locative | покі́рливому, покі́рливім pokírlyvomu, pokírlyvim |
покі́рливій pokírlyvij |
покі́рливих pokírlyvyx |